Роман Шутка - завзятий фанат крос-кантрійного та ендурного катання. За плечима в нього вже не один рік досвіду тренувань, інструкторства та подорожей горами України і Європи.
Новий 2021й рік для Романа почався з нових велосипедних викликів: подорожі зимовими Карпатами та, зокрема, на найвищу гору України - Говерлу.
Як виявилось, піднятись на Говерлу взимку - справа не з безпечних. Тому підготовка була вкрай відповідальною: укомплектувати велосипед, підібрати правильний одяг, моніторити погодні умови та взяти все найнеобхідніше на випадок форс-мажору.
Тож Роман ділиться власним досвідом, як максимально безпечно піднятись на Говерлу взимку з велосипедом та отримати безліч захоплюючих вражень від спуску.
Старт відбувався з Козьмещика (с.Лазещина) - г .Говерла - фініш в Козьмещику. Це стандартний туристичний маршрут з жовтим маркуванням. Поїздка планувалась таким чином, щоб мати максимум часу протягом світлового дня (на випадок форс-мажору чи неочікувано повільного підйому). Через це вихід на маршрут був запланований на 06:00 ранку.
Більше двох тижнів Роман вичікував комфортну та безпечну погоду, довелось збирати багато інформації про лавини/лавинонебезпечні ділянки та поведінку в зимових горах, спілкуватись з рятувальниками на рахунок актуального стану туристичних маршрутів. Під час підйому Роман був готовий розвернутись і відмовитись від підйому в будь-який момент, якщо б покриття стало небезпечним (лід/глибокий сніг) для подальшого підйому чи майбутнього спуску. До речі, заплановану тижнем раніше поїздку на Говерлу довелось відмінити за кілька годин до старту через різке погіршення погодних умов і попередження про 3-ій рівень лавинної небезпеки.
Температура коливалась від -7°С вночі до +3°С вдень. На сонці навіть було до +15°С. Рухатись по маршруту було комфортно в віндстоперних велосипедних штанах, термобілизні та велосипедній джерсі. Тільки на самій вершині довелось одягти куртку з віндстопером.
Вітер був 2-4 км/год (фактично, штиль). Тільки о 12-ій дня на вершині почався досить сильний вітер, але вже на 200 метрів нижче все знову заспокоїлось.
Після полудня сніг почав трохи підтавати і їхалось вже не так комфортно, як на початку. Доводилось ще більше уваги приділяти стану натоптаної стежки.
Для підйому Роман обрав Marin Rift Zone 3 - цей байк майже ідеальний для таких вилазок. Стокові покришки було змінено на комбінацію Schwalbe Nobby Nic та Schwalbe Racing Ralf для гарного зчеплення. В кількох місцях, де були сумніви, Роман робив тестові міні-спуски, щоб не було сюрпризів під час основного спуску з вершини.
Двопідвіс на такому маршруті значно спрощує життя і робить катання комфортним та більш безпечним. По факту, підйом зайняв 5 годин (з багатьма зупинками для фото/відео), а спуск - в районі 01:40 (також з зупинками для зйомок).
На вершині Роман провів приблизно 1 годину, підкріпився печивом з чаєм, сфотографувався з усіма бажаючими і поспілкувався зі здивованими рятувальниками з Заросляка. Попереду на нього чекав довгоочікуваний спуск, заради якого, власне, і задумувався весь цей похід. Вниз Роман проїхав всю дистанцію від вершини до підніжжя і отримав незрівнянне задоволення.
Проте, варто зазначити, що для таких спусків потрібні хороші технічні навички і чималий досвід їзди по снігу. Інакше травми майже гарантовані.
Сподіваємось, така мандрівка надихне вас на нові маршрути, ідеї та катання навіть взимку. Адже правильно підібраний одяг, велосипед та екіпірування зроблять вашу мандрівку комфортною та незабутньою. І завжди пам’ятайте, безпека - на першому місці :)
Поїздка відбулась за сприяння мережі веломагазина Велопланета.