Велосипед 29 "Merida Big.Nine 20-MD рама 21" сіро-чорно-помаранчевий 2017

Основна частина велосипеда, до якої кріпиться велосипедне обладнання. Виготовляється з карбону, алюмінію або сталі (рідше з титану або магнію). Геометрична форма, матеріали та конструкція рами є вирішальним фактором для визначення умов використання велосипеда та його їздових характеристик. Класична конструкція рами представляє з себе два трикутника з'єднаних між собою. У двухподвесних гірських велосипедів задній і передній трикутники з'єднані шарнірами та лінками, а також мають роз'єми для встановлення амортизатора. Моделі з ремінним приводом мають роз'ємне перо або дропаут. Також на гравійних і шосейних велосипедах можуть зустрічатися різні демпфери та шарніри, які покликані зробити їзду більш комфортною.

Частина велосипеда, яка утримує переднє колесо та відповідає за зміну напрямку їзди під час руху. Вилки бувають «жорсткі» (ригід) і «м'які» (амортизаційні). На шосейні, гравійні, міські та дитячі велосипеди частіше встановлюється ригідна вилка, виготовлена ​​з карбону, алюмінію або сталі (рідше з титану або магнію). На гірські, а також на деякі моделі гравійних і гібридних велосипедів, встановлюється амортизаційна вилка, яка допомагає утримувати зчеплення переднього колеса на сильному бездоріжжі, а також поглинає удари. Такі вилки діляться на кілька типів: пружинно-еластомірні (прогулянки та повсякденна їзда), пружинно-масляні (фітнес і аматорські змагання), повітряно-масляні (інтенсивні тренування, марафони, перегони).

Частина велосипеда, призначена для регулювання (уповільнення) швидкості його руху. Найрозповсюджені види гальмівних систем - це обідні, дискові та барабанні (педальні). В дисковій системі колодки калліпера (супорт), прикріпленого до вилки велосипеда, затискають ротор (гальмівний диск), закріплений на втулці колеса. Колодки приводяться в рух механічним пересуванням троса, або за допомогою гальмівної рідини. Обідне гальмо працює за принципом лещат, затискаючи колодками край обода, при натисканні гальмівної ручки, яка в свою чергу тягне трос.

Частина велосипеда, призначена для регулювання (уповільнення) швидкості його руху. Найрозповсюджені види гальмівних систем - це обідні, дискові та барабанні (педальні). В дисковій системі колодки калліпера (супорт), прикріпленого до рами велосипеда, затискають ротор (гальмівний диск), закріплений на втулці колеса. Колодки приводяться в рух механічним пересуванням троса, або за допомогою гальмівної рідини. Обідне гальмо працює за принципом лещат, затискаючи колодками край обода, при натисканні гальмівної ручки, яка в свою чергу тягне трос. Барабанне гальмо буває тільки заднім і приводяться в рух крутінням педалей назад.

Частина велосипедної трансмісії, призначена для зміни крутного моменту та частоти обертання педалей, шляхом перекидання ланцюга по зіркам касети. У рух перемикач приводиться механічним пересуванням троса, або за допомогою електроніки. Кріпиться до спеціального кронштейну (сережка), який захищає перемикач від пошкодження, приймаючи на себе енергію удару. Перемикання передач здійснюється ручкою на кермі.

Частина велосипедної трансмісії, призначена для зміни крутного моменту та частоти обертання педалей, шляхом перекидання ланцюга по зіркам кривошипної системи (шатунам). У рух перемикач приводиться механічним пересуванням троса, або за допомогою електроніки. Кріпиться до підсідельної трубі хомутом, або болтами безпосередньо до рами (direct mount). Перемикання передач здійснюється ручкою на кермі.

Механізми, які кріпляться до керма (раніше кріпилися на раму) і дозволяють перемикати передачі. Зміна передач здійснюється, шляхом передачі зусилля з ручок перемикання (манеток) через тросиковий привід на перемикачі, що змінюють положення ланцюга на зірках для зміни передавального відношення. У гоночних моделях зустрічається перемикання за допомогою електроніки. Ручки бувають з курковим механізмом (тригер), або з поворотним (гріпшифт, ревошифт). У шосейних і гравійних велосипедів ручка перемикання поєднана з гальмівною ручкою (дуали) через специфічну форму керма. Також поєднану ручку можна зустріти в гірській трансмісії початкового рівня (моноблоки). Як правило, ліва ручка відповідає за передній перемикач, а права - за задній.

Це кривошипний механізм з провідними зірками, що передає трансмісії велосипеда обертальні рухи ніг велосипедиста. Кріпиться до валу каретки шліцьовим з'єднанням. В сучасних велосипедах вал каретки, найчастіше, є частиною шатунів. Залежно від типу велосипеда може мати 1, 2 або 3 зірки. Зустрічаються моделі з вбудованим вимірником потужності педалювання. ЛІВА ПЕДАЛЬ МАЄ ЗВОРОТНЮ РІЗЬБУ!

Це платформи для ніг, що кріпляться до шатунів і передають обертальні зусилля ніг через, трансмісію та ланцюг, на заднє колесо. Найчастіше дорослі велосипеди обладнані тестовими пластиковими педалями. Велосипеди середнього і високого рівня можуть постачатися без педалей в комплекті. ЛІВА ПЕДАЛЬ МАЄ ЗВОРОТНЮ РІЗЬБУ!

Це комплект з декількох зірок різного діаметру та з різною кількістю зубів, який кріпиться до барабана задньої втулки. Касета призначена для зміни крутного моменту та частоти обертання педалей, шляхом перекидання ланцюга по зірках. Кріпиться до втулки за допомогою виступів (шліців) на внутрішній поверхні касети, які входять в зачеплення з відповідними виступами на барабані задньої втулки, захищаючи касету від провертання. У бюджетних і дитячих велосипедах зустрічається фрівіл (трещітка), який обладнаний храповим механізмом і кріпиться до втулки різьбовим з'єднанням.

Це механізм, що складається з послідовно з'єднаних шарнірами ланок. Ланцюг призначений для передачі крутного моменту з провідною зірки кривошипної системи (шатунів) на провідну зірку касети. Як альтернатива ланцюга може застосовуватися ремінна передача.

Центральная часть колеса (ступица), насаженая на неподвижную ось, которая крепится к вилке и раме велосипеда болтами, эксцентриковым зажимом, либо сквозной осью. Вращается на радиально-упорных "насыпных" либо на герметичных "промышленных" подшипниках. Задняя втулка оборудована барабаном с храповым механизмом, на который устанавливается кассета. В бюджетных втулках, а также на моделях для детских велосипедов, вместо барабана встречается резьба для фривила (трещётки). На городских и дорожных велосипедах может быть установлена "планетарная втулка", которая работает по схожему с автомобильной КПП принципу и заменяет собой задний переключатель и кассету.

Зовнішня частина колеса у вигляді кола, яка кріпиться до вилки колеса спицями. Профіль обода може мати одну або дві стінки, а також може бути посилений додатковими ребрами по всьому колу або спеціальними пістонами, які вставляються в отвори для спиць. На обід монтується велосипедна покришка. Залежно від моделі, покришка встановлюється з камерою або без неї. На шосейні велосипеди межет бути встановлений обід до якого приклеюється трубка.

Конструктивний елемент колеса. Представляє собою стрижень, що з'єднує центральну частину колеса (втулку) і його обід. Використання спиць дозволяє значно полегшити конструкцію колеса, при цьому не знижуючи його міцності. Спиці виробляють зі сталі, алюмінію і титану. Натяг спиць відбувається за допомогою ніпеля, який накручується на спицю з боку обода. Ніпель виготовляють зі сталі, латуні, алюмінію.

Упругая резиновая оболочка с металлическим или полимерным (фолдинговым, складывающимся) бортовым кольцом, установленная на обод колеса. Покрышка обеспечивает сцепление велосипеда с дорожным полотном, а также она поглощает незначительные вибраций. Для накачивания покрышки воздухом используется камера, либо специальная конструкция обода и покрышки, для бескамерного использования. Так же у шоссейных гоночных велосипедов встречаются трубки (вид шин в которых сшиты два края каркаса, удерживая внутри камеру). В зависимости от условий использования протектор (беговая дорожка) покрышки имеет разный рисунок, состав резинового покрытия (компаунд) и плотность плетения нитей каркаса (корд).

Частина велосипеда, що з'єднує горизонтальну трубу керма з вертикальним штоком вилки. Деякі моделі інтегрованих виносів кріпляться безпосередньо до корони вилки. На міських велосипедах можна також зустріти моделі з можливістю регулювання кута нахилу, складною конструкцією або ексцентриковим затискачем.

Деталь велосипеда, за допомогою якої він спрямовується в потрібну сторону. Також кермо є основною точкою опори велосипедиста, разом із сідлом і педалями. На кермі монтується додаткове обладнання: гріпси або обмотка, ручки перемикання, гальмівні ручки, а також дзвінок, велокомп'ютер, фара та інше. Гірські та гібридні велосипеди обладнані прямими рулями (флет-бар) або рулями з невеликим підйомом (райзер). Шосейні, гравійні та туристичні велосипеди мають кермо спеціальної зігнутої форми (дроп-бар, кермо-баран). Кінці керма можуть бути зігнуті в сторони для зручності нижнього хвата на бездоріжжі, а також для комфортного перемикання передач при встановленій нарульній сумці.

Труба, що з'єднує сідло з рамою. Штир закріплюється в рамі за допомогою хомута. Сідло фіксується за допомогою болтового замку. На гірських і гравійних велосипедах може бути встановлений підсідельний штир з регулюванням висоти (дроппер). На дорожніх і прогулянкових велосипедах зустрічаються штирі з амортизацією.

Частина велосипеда, яка бере на себе основну масу велосипедиста. Велосипедне сідло має форму, яка забезпечує комфортне сидіння на ньому та не заважає крутити педалі. На міські моделі встановлюються широкі та м'які сідла, що ідеально підходять для прямої посадки. Спортивні велосипеди обладнані вужчими та жорсткішими моделями, які дозволяють ефективно педалювати, залишаючись комфортними, оскільки вага велосипедиста краще розподілена між сідлом, педалями та кермом. Також сідло може мати поглиблення або виріз в центрі для зменшення тиску на промежину. Кріпиться сідло на підсідельний штир болтовим замком.